ВІДКРИЙТЕ ДВЕРІ ЦЕРКВИ НА ВУЛИЦЮ!

Нам, церковним служителям, варто осмислити не церковних людей, які є навколо нас! Часто ми беремо їх оберемком і не вирізняємо серед них Никодимів від Іродів, ні тих, які відкриті до слухання Благої звістки і тих, які готові розіп’ясти за проповідь Євангелія. Недооцінюючи оточуючих людей, ми схильні нашу звістку зробити незрозумілою і неактуальною в їхніх вухах. Можемо говорити на мові, ідеї якої будуть звучати їм як іноземний сленг і такою, що не має ніякого змісту і застосування в їхньому житті.

З цього приводу, наприклад Том Рейнер в книзі «unchurched next door», пропонує розділити невіруючих на категорії. Так, їм всім потрібне Євангеліє, але кожному з них потрібно, проповідуючи Його, допомогти забрати ті перешкоди, які заважатимуть настроїтись на хвилю слухання цієї звістки.

• Найзакритішим і агресивним варто показати відкритість християн до діалогу, критичних поглядів і зауважень в свою сторону. Більше показати, а не сказати якраз. В перші часи існування і зародження християнства практичним застосуванням показу життя в Євангелії, в любові в ворожому середовищі й було, можливо, єдиною причиною успіху християнства. Сьогодні нам відомий вислів поган в сторону християн, який цитував Тертуліан: «Дивіться, як ці християни люблять один одного». Він не був іронією. Вони являли свою турботу і любов бідним, сиротам, в’язням, засудженим, каторжникам, хворим, вдовам. Все це життя відображало їхню євангельську сутність і віру. Що і робило з їхніх злісних противників або й послідовниками Христа, або принаймні тими, які переставили буди агресивними до них. Цей рівень найвіддаленіших від церкви людей – найбільше потребує бачити відкритість і любов, що може привести їх на рівень ще все закритих, але не агресивних антагоністів християнства. Звісно, Господь може зробити чудо відродження з будь-якою особою на будь якому етапі її відношення до Євангелія, наприклад як з Савлом, який був якраз в самій крайній позиції що до християнства. Але явленням Христа і дією Духа він в мить відродився до віри у Христа.
• Для людей, що знаходяться вже в більш відкритій позиції до церкви – варто готувати проекти, які не обов’язково будуть на нейтральній території, а навіть в церковному приміщенні, їм можна запропонувати вивчення Писання для новачків як один на один так і в групах, євангелізаційні програми, то що…

Таким чином, варто оцінювати людей, які оточують нас і відповідно їхньої позиції, ознайомлення з церквою, Богом сіяти їм слово Євангелія. Проблема церков, що вони настільки контекстуалізуються в своїх спільнотах, що перестають усвідомлювати, що люди, які не знають Бога – не розуміють їх з пів слова, не знають їхніх термінів і логічних ланцюжків. Покроково ведучи людей від загальних істин про Бога й приводячи до істини Євангелія. Це так як апостол Павло проповідував в Афінах: починав від загальних крапок дотику (Бога, який створив все) і приводив до звістки про Христа і покаяння перед Ним (Бог дає повеління покаятись перед воскресшим Чоловіком): що одних привело до віри, а інших до відкинення цієї звістки.

П.С. Роздуми з читання книги Тома Райнера «UNCHURCHED NEXT DOOR»