AD FONTES – назад до першоджерел
«Назад до першоджерел» – саме так перекладається з латині термін «AD FONTES». Це було гаслом гуманістів середньовіччя пізніше підхоплене християнами реформаторами, метою яких було повернутись до початкових текстів Писання і познайомитись з ними безпосередньо без історично сформованих фільтрів у вигляді коментарів, передань, рішень церковників і соборів. Насправді, на біблійному оповіданні, яке колись Бог подарував церкві нашарувалось стільки традиції, що звичайній, щиро шукаючій істину людині було майже неможливо її знайти в церковних стінах.
В той час Бог підготував обставини Європи так, що реформатори церкви мали все можливе аби по-новому і в той же час по-автентичному пережити новозавітній досвід Христа. Це сам дух нових відкриттів на той час – від Америки Колумбом, Васком да Гамою морського шляху до Африки, Магелланом кругосвітньої подорожі й до винаходу книгодрукарського станку і надрукуванням першої Біблії Гутентбергом. Це й феодальний устрій Європи і об’єднання народів і земель, що призводило до бажання перестати віддавати данину церкві в Рим і об’єднуватись навколо своєї мови і культури. Врешті решт, це можливість дослідження Біблії на мові оригіналу, а не в поширеній латинській редакції, завдяки новим перекладам які почали появляти в Європі, зокрема й перекладу Еразма Ротердамського. Саме він потрапив в руки Мартіну Лютеру, якого вже вважають одним з стовпів реформації церкви і Європи…
Ця ідея «AD FONTES» була використана Лютером пізніше Кальвіном і іншими реформаторами в їхньому проголошенні принципу SOLA SCRIPTURA (Тільки Писання). Настав час повернутись до чистого і живого християнства, такого, яке кликало з минулого і з ніколи не старіючого написаного Одкровення Бога людям.
Принцип «AD FONTES» потрібен й сьогодні нам протестантам. В часи коли у світі є запит на обґрунтовану і живу віру, в час, коли можливості доступу до першоджерел стали ще простішими нам необхідно з більшою наснагою аналізувати себе, свою діяльність, відкидати померлі традиції, недіючі активності, викривлені тлумачення Писання. В світлі святкування 500 річчя Реформації церкві потрібно повертати погляд не тільки в минуле, а й в сьогодення і на себе. Вважаючи себе нащадками реформації (магістерської чи радикальної) необхідно бути готовим до постійної реформації, так як реформована церква є такою тільки тому що реформується постійно.
Саме тому в цьому розділі свого блогу маю намір піднімати питання здебільшого протестантської традиції (хоча не тільки) і робити спроби аналізувати її в світлі принципу «тільки Писання» або «назад до першоджерел».
